6. Безпонтова тікучка. Неожиданноє запрошення на капустнік.
Після обіду була тікучка. Оп’ять відєорозмова со Щмигальом. Прем’єр по ходу був взвинчений предідусчіми своїми справами, но в розмові з Гарантом держався майже ровно. Тільки антівірусна маска на ніжнєй часті його благородного ліца була перекошена. Потом він її зняв, бо вспомнив , що у власному кабінеті присутствує в одіночному числі. Про що балакали? Да про всяке-разне. В основном про те, як збалансіровать в котрий уже раз хотєлки олігархів з можливостями конституційної да виконавчої влади. Нічого нового не придумали. Одложили на потом. На свіжі голови.
Після Шмигаля по прозьбі Шостого до нього прислали Єрмака. Прийшлось повисить голос. Бо на цей раз Адміністратор Офіса не прєсьок косяки Разумкова. Послідній закон номер такий-то Верховна Рада прийняла і подала на підпис в Офісу вигляді не такому, як просила Банкова. Разумков наполіг на ізмінєніях в проекті, як на думку Президента нехороших. Уперся Разумков і рожки наставив. А патамушо Констітуція, відітєлі. І ніззя. Всьо. Точка. Прийняли її (Констітуцію) ще в своє врємня при Кучмі-Даніличу. А тепер вона часто й мішає діло дєлать. Єрмак агрєсівно мовчав. Тіко в кінці Зеленськового спічу трохи посокрушався, шо в партію «Слуг..», да й у фракцію моновелику після блістатільної перемоги ВладімірСанича прийшлось у срочному порядкє набірать усе, шо в воді плавало і до нашого берега прибилося. Бо на той момент і партії ще не було. Одна назва. Із телесеріалу.
Чинний скривився. Ну нічого не возразив. Бо це була болєзнєнна правда. Узявши з Єрмака обєщалку впрєдь буть з Разумковим боліє ізощрьонним, об’явив кінець цієї тєми.
Сікрітарша доложила далі, шо в прійомной настойчиво і тірпіліво до Кабінєту рветься нєкій Сєргєй Анатолічь Сівоха. Рішив прийнять. Все ж може приятні спогади. Ліга Сміху і всьо такоє. Но Сівоха оп’ять просив собі ще якоїсь політичної должності. Зеленський вислухав, сохраняя спокій, і терпляче порадив візітьору сначала отдохнуть, успокоїцця після тьорок з ветеранамі АТО й просто подрімать у кріслі в жюрі Ліги Сміху. Там бізопасно. Ніякої біди. А про себе, глядячи на Сівоху подумав, шо проблеми і в жюрі тоже бувають. Нє ну там, крєсло може провалицця під колосальною масою. Чи Полякова нінароком зглазить. Чи засне десь Сівоха нєвовремня. При голосуванії. Вголос цього не сказав. Сказав, шо сначала Сєргєй Анатольїчь хай побуде в жюрі, а далі посмотрім. І все. Сівоха пішов недовольно блістя окулярами.
В мінуту відпочинку згадалися репітіції а Кварталі. Вони проходили якраз у надвечір’я. Бо до обіду всігда був Сон. Кольоровий, красівий, щасливий, громкий, з піснями, репризами, постєльними сценами. Все, як у шоу накануні ввечері. Далі після сну всякі діла з Єлєною, завтрик вдома. Паралєльно всякі входящі-ісходящі звонки нужнім людям і від них. Все тоді було якось… харашо і прівично. По накатаному. А січас…
Тут думки різко сплутала сікрітарша, сказавши, що ВладімірСаничу прийшло запрошення на капустнік від його екс-колєг по Кварталу. Н-ну шо ж. Може принять? Да поприсутствовать? Воно ж своє, родноє. Скіко років жизні віддано. Вирішив, шо проїде. Не на весь вечір, канєшна. Як-не-як він уже не в Кварталі. І статус нє тот.
За окном перші признаки темноти. На начало капустніка не попав. Ще возникли деякі дрібниці, які потребували однако і його, Чинного Гаранта контролю. Роздратовано подумав шо в Офісі всьо ж такі не так комфортно, як у Кварталі чи в Лізі Смєху. Почіму? А патамуша особливого ентузіазізму до державних справ нема. Ні в Акул, тіпа Єрмака, ні в мєлкого планктону. Ну да ладно. Пора подавать машину. На Капустнік.
Август-місяць 2021 року.
Возможно я скоро продовжу. Як буде врємя. Бо конєц лєта і начало осєні. Дача. Урожай, знаєтєлі. Так шо до скорого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2022
автор: епіграми з рогами