Думки мої закохані в світанки,
Я не забув, як на Івановій горі,
На площі, поруч Білої альтанки,
Ми зустрічали сонце на зорі.
А навкруги вишневий цвіт вирує…
Не смілий поцілунок, мов у сні.
І перший промінь, мов чаклун дарує,
Нам дивовижний ранок на весні..
Та відчувало тільки серце мами,
Що діти покидають рідний дах.
Тоді ще ми, не розуміли з вами,
Що нелегким життєвий буде шлях.
Хоч не було ніяких див захмарних,
Життя не розгубило молодих.
Було немало днів та ранків гарних
І щирих дій, гучних і рядових.
Полтавські, теплі мальовничі ранки,
Юнацькі незабутні почуття…
А ті щасливі зоряні світанки
Запам’ятали ми на все життя..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2022
автор: Сідий