Вологим сизим полотном
Напнуть шатро тумани сиві,
І хмари диким табуном,
І шепче небо – бути зливі.
Дощем все змиє, що було,
І після – інші будуть люди,
Та тих долонь терпке тепло
Я вже ніколи не забуду.
І навіть як пройдуть віки
І відшумлять столітні клени
Твоїх долонь терпке тепло
Пашітиме лише для мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2022
автор: Барва