Велике зло
Не знаю, скільки днів....
Здається, вічність.
Розпалася доба, мов бите скло,
Відтоді, як маленький чоловічок
Приніс велике в Україну зло.
Він родом був із карликових гномів,
Що під землею в бункерах живуть,
Яким ніколи не буває досить:
По всьому світу золото крадуть.
Він родом з ненависників людського,
З велікіх професійних брехунів,
Що сіють страх і зло, і смерть навколо,
І нищать кращих доньок і синів.
Украв наш спокій. Плачуть, гинуть діти.
Відтоді України у вогні.
За те, що захотіли вільно жити,-
Мій рідний край у холоді й пітьмі.
Народе мій! Ти пережив багато.
Історія повторюється знов!
Ти вистоїш. Здолаєш супостата.
Бо з нами віра, правда і любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2022
автор: Тетяна Бонд