Моє місто...Поранений птах,
Що в безодні чекає на весну...
Сірий сніг наче біль, наче взмах
І молитви, щоб сонце воскресло...
Все сплелося і світло, і дим,
Дзвони темряви, крига та сповідь...
І немає такої сльози,
Що не лишить ні шрамів ні болю...
Приспів
Бо обгоріли душі,
Там посивіло небо...
Не зоряниці спалах
Фарбує чорним землю
Бо обгоріли душі,
Річки жалю у серці...
Не зоряниці спалах
Червона моя земле....
2. Криком впала тоді височінь,
На осколки розбитий світанок...
Моє місто палало вночі
Не коханням...розривом останнім
Моє місто розстріляний птах...
Ріже спогад життя на уламки...
Сірий сніг наче біль , наче взмах
Кольорової мрії примара...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951890
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2022
автор: Заряна