Плете сонечко мережку,
Золотисту і барвисту,
Я до лісу, знайшла стежку,
Ледь м'якеньку трав’янисту.
Тут спориш, килимком в`ється,
Нині ніжки обросила,
Ясне сонечко сміється,
По сунички, поспішила.
Ой, яка краса довкола,
А у них рум’яні щічки,
Бач метелик, робить кола,
Чом злякавсь? Летів до річки…
Біля лісу, на узбіччі,
До землиці прихилюся,
Ой сунички, а пахучі,
Ніби солоду нап`юся!
червень 2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2022
автор: Ніна Незламна