Захід сонця душу крає,
Навкруги - лиш самота...
Одного тебе кохаю,
Ти - єдиний сенс життя!
Сонце хмари поглинає
І дарує спокій свій...
Почуття мої палають -
Я лечу на крилах мрій!
Так, дарує вітер крила!
Самота і буревій
Не здолали, не скорили,
Не спинили подих мрій!
Я - в лещатах, наче крига
Захопила все наскрізь:
Я усюди бачу прірву...
Любий, де ти? Відгукнись!
Але крила не складаю:
Крізь безодню німоту
Іх щосили розправляю -
Обираю висоту!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2022
автор: Nikolska Mary