Стільки не було ще хвилювань-амброзій,
Що ростуть-ростуть на кожнім знову кроці -
Це війни луна щвидких розрух-корозій
У свідомості сидить людській і в оці.
День тече з сирен і марить ніч в сиренах.
Чути кожен шерхіт. В серці б'ються звуки
Зайві. Знов шумить війни страшна арена.
Полонений десь приречений на муки.
А дитячі крильця із надій тріпочуть.
Материнські сльози ллються водоспадом.
Хай молитва оберегом буде поряд,
Змінить труднощі усі на тиху радість.
Повертайтесь лиш живими, мужні хлопці,
З Перемогою над нечистю росії,
Подолайте дух війни, поранень клопіт,
Миру зерна й волі власноруч посійте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2022
автор: Світлая (Світлана Пирогова)