Підступний ворог вдарив під ребро,
Єдиним рухом цілячи у серце,
І цівкою життя моє текло,
Коли на горло став ногою в берцях.
На шмаття рвав скажено із боків,
Зубами лязкав і гарчав щосили.
Понад усе хижацьки він хотів,
Щоб я від болю зовсім очманіла,
У відчаї рабою нареклась,
Від себе відрікаючись навічно,
Як це було уже в численний раз,
Попри моє минуле героїчне.
А глядачі обурено ревли,
Хто шеляг кинув, хто – слівце бадьоре,
Усі чекали в ступорі, коли
Із нас у герці хтось когось поборе.
Я опиралась із останніх сил,
На існування заявляла право,
Допоки світ урешті-решт прозрів,
Життям платила данину криваву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2022
автор: Оксана Дністран