Розгубить дощ в траві кришталь-драже,
(У хованки він грає без упину.)
На мальовниче небо та чуже
Дивлюсь, а уявляю Україну.
За захист дуже вдячні ми, авжеж,
Душа ж постійно бути вдома хоче:
Розквітли вдома ружа й бульдонеж,
(А вікна, як раніше, всі у скотчі.)
У мами злива освіжить садок,
І слід в її очах – чомусь вологий.
Кришталь-драже у травах гасить дощ:
«Терпіння, люди… Скоро – Перемога!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2022
автор: Білоозерянська Чайка