Густа і всепроникна тиша ночі,
Між чорнотінням щеботу опісля
Опівночі коли невтомна пісня
Гойдає гілля мокре від дощу.
Стікають з листя, струшуються вітром
Прозорі краплі. Дивишся у ніч
І чуєш кроки, шурхіт крил у вільхах,
І легкість неба чистого від сліз
Що звідкілясь тебе охопить втіха,
Немов згадаєш, щоб відволіктись
Про те, що гратиме твоя футбольна збірна
Уже за мить. Ще трохи і за мить
Твоє життя наповниться важливим
Потрібним сенсом, як природа злив
Наповнює життя, як спів пташиний
Оспівує розбурханий мотив.
І тихо мерхне в ніч одівши голос.
29.05.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2022
автор: Володимир Каразуб