Кайму піску високогірний Крит
Вмочив по вінця в кобальтове море,
Устами мудрих предків міф говорить,
Їх слухає, але не вчиться, світ
Борітеся – поборете. Терпи
І збережи лице царьку зі сходу,
Що з бункера жене їм чорну воду,
Вся в ранах розблокуй свої порти,
І кров свою з пшениці відітри,
Бо Африку чекає голод згодом
Європа з вілли Зевса-праотця
Шле співчуття в Гермесових сандалях,
Не треба нам Священного Грааля –
Звичайну зброю надішліть бійцям
Невже, безумці, вам чуми не видно?
Не стане нас – не стане й вам буття
Життя не вартий золотий мідяк,
Якщо корону одягає бидло:
То будуть в вас і Бабин Яр, і Крути,
І боротьба за те, щоб просто бути,
Хоч шерсть м'яка у білого бика –
Зате тверді і пружні рабські пута.
У сіяча робота не швидка:
Що сієте сьогодні – жне майбутнє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2022
автор: Віола Нетребко