тіло, корумповане віком
звикле до огиди і бруду
раптом викидається з вікон
плюнувши Шекспіру: "не буду"
тіло, корумповане часом —
ємність: залюбили відверто
розуму не треба. втрачай собі
небо над вологою твердю
тіло, корумповане болем
зойкає, як скошені трави
на сітківку тисне вибоїною
тицяє в артерію правдою
тіло, корумповане мною
так летально хворе на досвід
в глузд вчепилось злою маною
і йому ніколи
не
досить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2022
автор: re_vanta