Вибираю абрикоси своєї душі
з твого волосся-трави
і думаю: "Боже, лишень вбережи,
лишень заступи і закрий від негод
його мовчазний рот.
Поцілуй його руки,
подзьобані тим,
що робили й томились крізь ночі і дим.
Лишень захисти й течією ріки
віддай всі печалі мені".
Ти заплющуєш очі, а цвіт абрикос,
що з волосся-трави вибираю,
куйовдить мій голос, і з неба хтось
говорить: "Таки заступаю".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2022
автор: Prosto Vilna