Коли в мовчанні
голоснішали вуста,
тулилася до рук
шовковиця,
була міцна -
робилася крихка,
боялась,
що земля роздвоїться..
Горнулася до тебе
як трава,
торкалася
глибоким коренем
І стільки
в поцілунку -
спраги і тепла…
І скільки було
моря в нім…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2022
автор: Окрилена