[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2xmf3ZYzzwU[/youtube]
Не ми придумали війну,
але нам треба з нею жити,
любов і віру вберегти,
Вітчизні правдою служити.
Близькі й далекі рубежі –
щодня життя чиєсь в прицілі,
хоч болю вже нема межі –
та хто й коли все те оцінить?
[i]Не ми… НЕ МИ(!) руйнуємо світи,
не ми прийшли в чужу країну –
нам суджено Європу вберегти,
йдучи у бій за Україну![/i]
Не ми затіяли війну,
але взялись за автомати,
і стали в стрій сини й батьки –
нам треба ворога здолати!
В полях окопи, бліндажі –
війни лихої атрибути,
снарядів, мін, ракет рої –
не просто тут героєм бути!
[i]Не ми… НЕ МИ(!) руйнуємо світи,
не ми прийшли в чужу країну –
нам суджено Європу вберегти,
йдучи на смерть за Україну![/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2022
автор: Т. Василько