чергове перемир'я яке все одно закінчиться війною
ми не залишимо одне одного в спокої, поки хтось із нас просто не згине від болю
думаю, що цього разу, це будеш ти
бо я не маю наміру ще раз через повені і землетруси йти
до біса, до пекла, до старого Бога
куди завгодно пошлю, тільки подалі від себе
хоча пекло — ближче за все саме біля мене
точніше.. то я біля нього
бо я - грішниця, і навіть трохи відьма.
ворожу тобі хвору долю
щоб ти забув ім'я тієї, котрій обіцяв женитьбу та гарну погоду
навіть пообіцяв їй дітей
тоді — залишу бездітним
сказав, що візьмеш її прізвище
я ж — зроблю її безім'яною
ти прагнеш до неї поїхати.. обрублю всі дороги і канати
вестиму себе наче мавка
не бути тобі там
не казати!
нічого я тобі не дозволю!
можеш і називати мене тираном
але залиш бідну дівчину в спокої
вона — хоче миру тепла і любові
ти — посадити її у кати і поневолити
це не щасливе життя, це справжнісіньке пекло
одного разу я вже з нього втекла, і не дозволю зробити тобі це зі мною ще раз
визволятиму себе довго і муторошно
бо ти маєш зникнути спочатку фізично, а потім і внутрішньо
бажаю тобі всього доброго, а сама тримаю за спиною ножа
ти — зруйнував мою внутрішню будівлю, а я — тобі з усмішкою говорю: прощавай
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2022
автор: di.ya.