я часто хочу померти. так, з 11 до 18 років в мене було більше ста спроб вбити себе.
це і ножі, лезо, перерізання горла, вен, мотузка, падіння з вікна, пігулки, снодійне, отоуєння газом. рятували. зараз я живая. на даному етапі свого життя я не вбиваю себе фізично. тільки психологічно. у свої 18, після того я як лежала у психлікарні вже вкотре(вона, звісно не допомогла) я подивилася фільм "обличчя смерті". усі 4 частини і як ріжуть патологоанатоми людей. я не хочу так. я хочу щоб безболісно. не знаю. мабуть я хочу жити, але з моїми хворобами вже краще вмерти. можливо я хочу закритися від дорослого світу. а можливо мені потрібна допомога. можливо колись у стані психозу чи афекту я вистрибну з 20 поверху і в польоті буду шкодувати про це. та буде пізно. запам'ятайте мене молодою та гарною.
і коли я помру, всі люди будуть раді.
лікар, що закінчив зміну і йому не доведеться возитися зі мною та історією моїх переживань і хвороб.
мама, бо вже не треба буде купляти мені мазі, ліки та веганський хавчик.
сусіди, бо вони кожен день чують мої скріми, гроули та дисонанси на фортепіано.
людина, що кохає мене, бо ця їбанута перестане розмовляти з ним та робити фігню, за яку соромно.
хейтери, бо я їм не подобаюся і вони жадають щоб я скоріше здохла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2022
автор: Харрієт