Я не вірю в списані листи.
Я не вірю в сказане вустами.
Любов твоя - трояндові гілки́,
Що лишають по собі (спочатку) рани.
Я не вірю в обіця́нки . Ти пробач.
Такі вже в мене "дивні" ідеали.
Я буду із трояндами в руках
Слухати, як інші обіймали
Тебе за плечі... Зранені вовки́...
А колючки́ мені врізали руки.
Обійму тебе. Задумайся тоді:
Вовки́ не йдуть лише на звуки.
Клич їх! Дужче! Не прийду́ть...
На тобі немає сліду
Від моїх червоних рук.
А я піду. Гадаю, встигну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2022
автор: Тетяна Білогай