Моя твою не розуміть

Моя  твою  не  розуміть,  

Говоримо  на  різні  теми.  

Бажаєш  все  за  раз  зуміть  

Щоб  стати  королем  дилеми?  

На  жаль,  твій  внесок  був  пустим  

Бо  ж  правди  не  дають  задарма.  

Брехливий  мед  сують  гірким,  

Та  все  ж  візьмеш  його  в  жандарма.  

Ворожість  вся  від  гаманця,  

Не  дай  згубить  ним  добре  серце.  

І  лікар  скаже  ждать  кінця  

Бо  зла  в  тобі  вже  є  відерце.  

Коханий  мерехтить  в  юрбі  

Та  поряд  погляду  немає,  

Іди  й  виплачуйся  вербі  

Вона  журбу  собі  вбирає.  

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2022
автор: Анна Зозулька