Немає виправдання війні

З  допису  на  фб  прекрасної  Лєни  Жук,  в  якої  війна  забрала  коханого  чоловіка.  На  фото  вони  з  Ромою.

Сьогодні  нам  17!  І  це  рівно  половина  Твого  життя  на  Землі…
А  пам‘ятаєш,  як  ми  обіцяли  сильно-сильно  любити  один  одного  навіть  тоді,  коли  обвисне  шкіра  на  тілі  і  ми  станемо  старенькими  «бундашами»…
Якби  не  діти,  я  б  вже  була  там  і  мстилась  за  Тебе  що  є  сил.  А  так,  зроблю  усе  що  зможу,  на  відстані.  Бо  пробачити  неможливо…



Коли  бачу  таке  як  в  цьому  дописі,  то  думаю  -  як  можна  виправдовувати  війну?
От  бачиш  цього  світлого  чоловіка,  якого  більше  немає,  його  дружина  лишилась  без  коханого,  діти  без  турботливого  тата,  батьки  без  сина...  
Скільки  такого  горя,  зруйнованих  домівок,  зламаних  доль,  загублених  життів  діток  і  людей.
А  хтось  виправдовує  війну...
Тоді  коли  війська  їхньої  краіни  знаходяться  на  території  сусідньої  держави,  чужої  держави,  не  їхньої,  незалежної  держави,  мирної  держави,  держави  яка  хоче  жити  своїм  життям,  вибирати  курс  який  забажає  і  має  повне  право  на  це.
Але  хтось  виправдовує  війну.
Він  гребеться  в  тій  купі  "причин",  чому  йому  хочеться  весь  світ  ненавидіти,  всіх  убити,  всіх,  оті  слова  на  ДЕ  (демілі,  денаце,  де...).
А  російський  інформаційний  простір  8  років  винаходив  і  продукував  причини  війни  -  вибирай  не  хочу  чому  ти  зараз  в  якійсь  пелені  як  при  якомусь  мракобіссі  радієш,  що  твоя  країна  -  агресор  і  вбивця.  В  якійсь  хворобливій  ейфорії  хочеш  всіх  пабєдіть.
Причин  повно  -  вибирай.  8  років  перед  вами  майоріли  тими  причинами  з  екранів  дебілотелевізорів,  щоб  ви  вибрали  чому  ви  хочете  війни.  Це  і  страшилки  про  утиски  російськомовних  на  сході,  коли  російськомовні  спокійно  живуть  і  на  заході  нашої  країни,  і  "ооооужаси"  про  розп'ятого  хлопчика  і  з'їдених  бандерівцями  дітей,  про  цих  чисельних  "страшнючих"  бандерівців  на  яких  я  так  хочу  подивитися,  але  вони  є  тільки  у  хворій  фантазії  російських  змі,  як  і  те,  що  нами  правлять  "людожерливі"  радикали,  які  у  Верховній  Раді  чомусь  займають  менше  1%  і  ще  нікого  не  злюдожерили,  про  8  років  "бомбіння"  Донбасу,  чи  як  його  вірно  написати,  про  те,  що  Україна  вже  ось-ось  доробляє  в  Чорнобилі  атомну  бомбу  з  гівна  і  палок,  про  цих  птахів,  що  вражають,  як  говорив  Варламов,  своїм  "бойовим  поносом"  тільки  російськомовних  слов'ян,  про  те  що  росіянам  заздрить  Америка  і  вже  ось-ось  нападе  на  них  через  нас,  хоча  всі  високорозвинені  країни  зрозуміли,  що  території  зараз  не  на  часі,  зараз  на  часі  технології,  через  це  всі  колишні  імперії  розпалися,  а  країни  самі  відмовилися  від  своїх  колоній.  Всі  крім  цього  двохголового  ненажерливого  чудовиська,  що  насправді  общипана  курка.  ...  Про  те,  що  в  школі  Кривого  Рогу  номер  такий-то  учнів  вчать  не  підкормлювати  снігурів,  а  ще  краще  переслідувати  їх,  але  годувати  синичок,  бо  то  жовтоблакитна  пташка🤦‍♀️  я  коли  бачу  часом  ці  викиди  від  отих  соловйових,  скабєєвих  і  тому  подібних  покидьків,  типунаших  шаріїв,  кив,  царьових  і  подібного  лайна,  то  дуже  задовбую  свого  чоловіка  питаннями  -  як  це  можна  дивитися,  а  ще  гірше  вірити,  не  піддавати  сумніву,  поглинабчи,  не  аналізуючи?
Він  вже  втомився  мені  пояснювати,  що  люди  не  хотять  знати  правду,  бо  тоді  вони  -  співучасники  злочинів.  Я  іноді  думаю,  що  в  ті  новини  рашистскі  кокаїн  якийсь  підмішують  чи  ще  якусь  баланду.
Тому  раз  він  мені  на  мухах  і  на  бджолах  пояснив.
Про  бджоли  там  ясно  -  вони  нектар  збирають.
Наголосив,  що  він  про  зелених  мух  говорить,  ну  ви  зрозуміли.
Що  та  муха,  не  хочеться  її  ображати,  бо  вона  щось  думає  там,  але  інакше  я  не  розуміла.
Вона  летить  на  лайно.
Ти  можеш  її  вимити,  почистити  крильця,  дати  смачного,  сказати  -  живи  в  хаті,  я  тебе  люблю,  а  вона  подивиться  на  тебе  своїми  очима  величезними,  наче  пообіцяє,  розвернеться  і  полетить  в  гівно,  вибачте.
І  нічого  ти  їй  не  зробиш,  бо  вона  його  шукає.
Все  оте,  в  чому  ці  люди  риються  -  гівно  приводи  для  війни.
Як  можна  знати,  що  тисячі  людей  вже  не  житимуть  і  виправдовувати  війну?
Не  обіймуться,  не  посміхнуться,  не  скажуть  того,  що  не  сказали,  не  зроблять,  чого  не  зробили,  не  матимуть  нового  дня.
Заради  чого  це  все?
Щоб  хтось  насильно  перефарбував  щось  в  триколор,  знищивши  перед  тим  все  живе?
Немає  нічого  ціннішого  людського  життя.
Якби  не  було  людей,  які  виправдовують  війну  -  то  і  війни  б  не  було.
Тримаймося,  бо  їх  на  росії  повно.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2022
автор: Kлер Клер