І свято – не свято, й весна – не весна…
Смертей так багато, й Десна – без весла.
В очах невеселих неспокій нуртує…
Думки каруселять. Ніхто не жартує…
Такі ми сьогодні. Все ж дух незборимий.
Війна в нас народна. Пре ворог із Криму.
Донбас догоряє… В лещатах Херсон.
Скрізь орки, мов зграї. Невже це не сон?!
Ракети малюють вогненні хвости.
Народ весь хвилюють могили й хрести.
І все ж ворогам у нас не панувати –
Народ перемогу узявся кувати.
Вже скоро настане година ясна:
Дністер засміється і Сян, і Десна.
Весна зачарує мереживом віт,
Наповняться радістю душі і світ.
12.06.2022.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2022
автор: Ганна Верес