Як завжди ллє дощ як із відра
і гучно гром у хмарах грюкає
а потім звісно біляста є іскра
і крапля тихо у калюжах булькає...
І блискавка ще буває миготить
від цього все на дворі замовкає
а потім дощ стихає в одну мить
немов раптово хтось його вимикає...
Коли нарешті в небі сонце з'явиться
тоді із радістю і птахи заспівають
а потім і природа теплом дразниться
і біля квіт духмяних метелики літають...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555