***

я  спалю  всі  папери  на  довбане    перехрестя.  
я  не  я.  
я  не  знаю.  
я  вдома  чірік  -  чірік.  
не  виховуйте  пташку.  
ховайте.  
ховайте  з  честю.  
навік  -  
це  коли  усі  зорі  зійдуться  в  чергове  падло.  
зазвичай  їх  скидають  на  мрії  і  на  міста,  
де  заспівана  пташка  під  лозами    винограду  
літа.  
ходять  люди  між  нами.  
катають  плітки,  консерви.  
нам  ліворуч  між  ними  не  соромно  аж  ніяк.  
ніби  з  неба  іще  не  падала  жодна  стерво.  
і  я  
переспівую  навхрест  тебе  і  своє  минуле.  
переходжу  бруківку  під  мирний  трамвайний  дзвін.  
посміхаюсь  "Canon"  в  його  об'єктивне  дуло.
амінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2022
автор: Циганова Наталія