Десь далеко місто Маріуполь.
Я ніколи в ньому не була.
Там живуть чужі для мене люди
І звучать по-іншому слова.
Та болить за них, наче за рідних!
І любов до них, і співчуття!
Земляки мої, близькі мої, сусіди!
Стало пеклом мирне їх життя!
Як їх врятувати від неволі?
Як їх захистити від біди?
Побажаю я такої ж долі
Для катів з російської орди!
Хай сирени звук безперестанку
Будить їх щоночі й геть жене!
Хай у їхні вікна на світанку
Чорним димом й згарищем війне!
Чи жорстоко кари побажати?
Гріх – у помсту виливати лють?
То нехай російські окупанти
Радість в Маріуполь повернуть!
https://www.youtube.com/watch?v=XQEPc8MT7wg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Тетяна Мошковська