Послухайте, як важко стогне вітер,
В якомусь дивному небаченому танці,
Кричить про зло, яке бушує в світі,
Заплющив очі хтось схрестивши пальці
Одні мовчать, а той не помічає,
Що все в огні навколо й тіло і душа,
Що нелюд, як скажений всіх вбиває,
Все те, що народила нам весна
Все те, що будували ми роками,
Оберігали всі забуті імена,
Брудними все руйнується руками,
Все пожирає проклята війна
Імла та попіл - ось вбрання сьогодні,
Забарвлені міста та вільні квіти,
Досягла темрява околиці безодні,
Ще вчора не могли це уявити
Як важко тобі зараз Земле-мати
З пов'язкою тугою на очах,
Ваги весь час в безкарності тримати,
Загублених життів ховати жах
Послухайте, як важко стогне вітер,
Проміння сонячні хапаючи за плечі,
Він вірить, що достатньо слів та літер
Сказати: "Є майбутнє у малечі"
25.05.2022, ЮІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2022
автор: sntgeorge