Знаєш, ти скупа на почуття.
А я такою... Ні! Не стану!
Кричи мені, що знову не змогла.
Я всі слова... Усі тобі згадаю.
За кожне слово, сказане дарма,
Обіцяєш врізать дике серце.
Чому ж, Байдужість, це не я?
Чи в мене кров із сіллю, перцем?
Тобі б до всіх... лише б не я...
Приходь скупа, проте ласкава.
Знаю... знаю, що шкода́
Врі́зать серце, віддано цікаве.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2022
автор: Тетяна Білогай