А правда є? Вона жива?
Я хочу, хочу це почути,
Я хочу, хочу це пізнати.
А правда є? Чи лиш брехня?
Ми тої правди живі діти,
За неї боремось завжди,
Щоби могла нам душу гріти,
Щоб замела чужі сліди,
Щоб жити нам допомагала -
Б'ємо́сь за неї все життя,
Щоби палала і згорала
Страшна брехня, страшна брехня...
А правда є? Вона існує?
Хай кожен пише свій портрет,
І хай лиш правда там панує.
Забудь слова: "её здесь нет".
Борітеся - поборете,
Я знову це скажу.
Моліться й переможете,
Бо правда на кону.
Вона плекає всіх в колисці,
Та ми народжені з гріхом.
Не бачимо ми пастки в мисці,
З якої п'є́мо молоко.
Та все життя вона йде поруч,
Лише її ти обирай.
Скажи раз правду - знов повториш,
Та вже від неї не страждай!
Я знов погоджуюся, знаю:
Вона гірка бува, страшна.
Але коли її спіймаєш -
Побачиш, хто вона така:
І не солодка, і тяжка,
Та як без неї нам прожити?
Дивись їй в очі та не бійся,
Бо як без неї обійтися?
А правда є? Так, правда є.
Вона була, вона і буде.
Прокиньтесь, схаменітся, люди!
Лиш з нею ми такі як є.
20.03.2022́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2022
автор: Макс Дрозд