Я її не впізнала -
Не може насититись радістю.
Компанійська, вродлива, але й самотня, нещасна.
Він захоплюється її щирістю
І шепоче на вухо: "Прекрасна!"
А вона захміліло-оманливо
Посміхається сумно і ввічливо,
Так, наче просить не квапитись,
Хоч тримає за руку сміливо.
А йому до вподоби ці вибрики,
Він сміється й цілує їй руки.
І про це хай голосять всі рубрики
Й дізнаються незнані науки.
Я себе не впізнала...
Анастасія ЯНІНА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2022
автор: Анастасія ЯНІНА