Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
Віче* іншого на князя вибирало без журби.
Городи, міцні твердині
Будував собі народ
І разом з цим виникали
Назви Городів,
Де проживали міщани.
В замках міста жили князі,
А за наказом князя люди будували Браму кожного замку,
Яка захищала місто від ворогів.
Коли ворог йшов війною
Метушилось все, як рій,
Залишалися ворота,
Починався лютий бій.
Бились, кидали камінням,
Крізь баркас окріп пили,
Попіл силами у очі,
Гострі кидали коли…
Ось і ворога відбито.
Все минуло і гнів і жах…
Ось і плачуть племена над борцями,
Що звалилися в боях.
Плачуть всі за награбованим ворогами,
Бо розкрадали загарбники спадкове майно на рідній земля
При цьому плем’я мали свого волхва,
Які ставали головними волхвами держави,
І який був близьким до князя.
До слів волхва прислухалися всі,
Бо він передрікав майбутнє…
Використання літератури:
1. Київська Русь.- Х.: МОСТ -Торнадо, 2003.- 64 с.
2. Історія України в казках та легендах. Історія України в іменах та подіях /Ред.-уклад. О.Волосевич.- Л.: Аверс, 2001.- 288 с.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2022
автор: NaTa Ly