Спішать роки у далеч, у життєву…
Чиїсь цю даль на крилах перетнуть,
А той, у кім душа живе чуттєва,
Захоче шлях думками осягнуть.
І добре, коли рівна та дорога,
А коли щлях із сотні перехресть,
Спокійно спати не дає тривога,
Чи чужоземний не задавить прес.
Така душа змиритися не зможе,
Бо звикла жити вільно, ніби птах,
Вона обов’язково переможе –
На неї не впливають і літа.
У час, коли народ складає іспит,
А чи тавро приміряти раба
І тим задовольниться, що є їсти,
Чи йти шляхом, де довга боротьба,
За власну волю й волю України,
Аби з імперських вислизнути пут,
Де би звучала мова солов’їна,
І врешті щез кремлівський ліліпут.
6.04.2022.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2022
автор: Ганна Верес