мені уже надцять
але я ще не готова
тобі там за тридцять
і я не хочу тобі горя
ти дуже спішиш
а я все більше боюся
ти не кричиш
піду я і вб'юся
бо я ще мала,
тобі подобаюсь я
будь ласка, терпи
не йди ще, зажди
мої друзі ненавидять тебе
я їх розумію, вони люблять мене
ти хочеш пригорнути моє тіло ближче
але мене подруга кличе
в неї наполовину вийшло
відкрити мої блакитні очі
але прийшов друг
і я прокинулась різко
я боюся тебе
ще поки зарано
чи тобі треба це?
вийди за ґанок
відчути світанок
бо я є він, вічная темінь
а за спиною — дощечки санок
бо є я важкий тобі камінь
усі вже дізналися,
хто ми, що ми і де ми
нам треба ховатись
треба спокою в домі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2022
автор: Харрієт