В блакитний літній вечір я бреду стежками.
Лоскочуть колоски, зминається трава.
Замріяний, вчуваю свіжість під ногами,
В вітрах купається розкрита голова
Не маю жодних слів, всі думи прожену,
Душа любов'ю розквіта, не знає міри.
Як циган, побреду в далеку далину,
З Природою, немов з коханою, щасливий
[i]Березень 1870 р.[/i]
[b]Arthur Rimbaud SENSATION[/b]
Par les soirs bleus d'été, j'irai dans les sentiers,
Picoté par les blés, fouler l'herbe menue:
Rêveur, j'en sentirai la fraîcheur à mes pieds.
Je laisserai le vent baigner ma tête nue.
Je ne parlerai pas, je ne penserai rien:
Mais l'amour infini me montera dans l'âme,
Et j'irai loin, bien loin, comme un bohémien,
Par la Nature, - heureux comme avec une femme.
[i] Mars 1870. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2022
автор: Зоя Бідило