О серце матері! Ти вічний той поріг,
Куди несуть і радощі, й печалі,
А ти несеш в собі єдиний гріх:
Без каяття дітей своїх прощаєш.
О серце матері! Ти джерело тепла,
Готове світ увесь-увесь зігріти.
Після Творця сильніш нема крила,
Щоб на край світу до дітей летіти.
О серце матері! Кринице доброти,
Яку ніхто не випив, бо бездонна.
Любити – твій обов'язок святий,
Хоч не завжди щасливу маєш долю.
О серце матері! Серед щедрот твоїх
Найбільшим є уміння світ любити.
У цьому твоя святість і твій гріх,
Бо власним щастям можеш поступитись.
5.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: Ганна Верес