Маю серце із сталі,
а долоні -із вітру.
Він так ніжно гойдає...
Вітром сльози зітру.
У корону сплітаю
я русяве волосся.
Тихо іній спадає
на русяве...жилося...
Очі зблиснуть грозою,
обпечуть і... погаснуть.
Я сміюсь над любов'ю:
наді мною не власна!
Шати з величі сковані,
я стою біля трону.
...губи ним не ціловані...
Поправляю корону.
Я тепер-Королева!
До лиця мені грізність.
Маю серце сталеве.
Там колись...була...ніжність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2022
автор: Людмила Демчук