Доброго ранку й тижня вдалого,
Щоб все у нас добре складалось!
Вдачі міцної нам, трохи зухвалої,
Щоб перемога кувалась!
У грозах травневих, щоб місце було
Веселки чарівному світлу.
У кожного в серці була щоб любов,
Душа щоб від неї розквітла!
Кохаймо й не біймось своїх почуттів,
Від пристрасті кров хай бурляє,
Це теж боротьба за майбутнє життя,
Хай нас щастя не оминає!
Любімо батьків, найрідніших людей,
Бо часу відведено обмаль,
Для них наша доля важливіша за все,
Тож хай буде в нас злагода в домі.
І друзів любімо усіх, які є,
Щедро й від щирого серця,
Бо хто ще розважить, коли тобі зле,
І спину прикриє у герці.
Любімо себе, не зважаймо на світ,
Лише так почуватимось справжніми.
Відсуваймо подалі умовностей гніт,
Будьмо, байдуже, дикими чи домашніми.
Любімо й ворога, до болі , до нестями,
Ніколи щоб не міг на ноги стати,
До мозолів кривавих на колінах,
Щоб вчився далі лише плазувати.
Любімо злодіїв всередині країни,
Із пристрастю як в "П'ятдесят відтінків...",
Прив'язаними до стовпа з лозиною
В очікуванні на проценти за їх вчинки.
Любімо Україну, роздерту й скривавлену,
І дітьми власними битою,
Ошукану часто за свою простоту...
Бо хто її так ще любитиме?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2022
автор: DeViAl