ТАК БУДЕ!

Я  -  в  нескінченій  грозовій  негоді.
Навкруг  гримлять  із  ворогом  бої.
А  діти  й  внуки  -  біженці,  в  поході.
Чужинці  їх  приймають,  як  своїх.

Гаї  шумлять.  Пташки  співають  гучно.
Високі  гори,  води    голубі...
Я  з  вами,  мої  милі,  нерозлучно
В  думках,  в  надії,  в  вірі  і  в  мольбі!

Що  днина  принесе  мені  травнева?
З  дощу  -  вологи.  З  променів    -  тепла.
Щоб  цілими  встояли  всі    дерева,
Моя  країна  -  мирною  була.

І  щовесни  верхами  підростали,
Що  б  не  було  більше  розлук  ,    війни    й    біди.
Що  б  ми  щасливими,  нарешті,  стали
І  незалежними      лишалися  завжди!



30.05.2022р.        08-43



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2022
автор: НАСТУРЦІЯ