Блукає Півень від знічев"я,
Яку б пригоду тут знайти?
Хто посадив їх на подвір"ї,
Моїм ім"ям ще й нарікли?
Стояли півники рядочком,
Були в них різні кольори.
Почули це і Кури, й Квочки,
Його втішали, як могли.
Вони хоч різні, та чубаті,
Хіба тобі вони рідня?
Ти - красень наш, такий завзятий,
Тебе ми бачимо щодня.
Ну, а у тих - короткий вік,
Що народились - пожаліють.
А ти для всіх нас Чоловік,
Вони, як ти, любить не вміють.
У тебе гребінь он який!
А хвіст! Ну де такого взяти?..
Уважно слухав пес Рябий,
Хотів нараду розігнати.
Схватив він Півня за цей хвіст.
Я тут не буду жартувати,
Бо рвати пір"я маю хист,
Думки ці маю спростувати...
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSEJV5L7PfUp_90Nysf4iMyOqtJhXDBjj0S9w&usqp=CAU[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2022
автор: Н-А-Д-І-Я