Поправді Бог добрий Ізраїлеві, Бог для щиросердих!
А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися
стопи мої, бо лихим я завидував, бачивши спокій
безбожних,.. аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній
побачив: направду, Ти їх на слизькому поставив, на
спустошення кинув Ти їх!
Псалом 73:1-3,17,18
Імперії гнилій каюк настав,
Та вчили нас на совість, що й казати!
Розумний і тоді не пропадав,
На хліб та масло тямив заробляти.
І думалось, що ринок як ріка
Намножить статки здібних до науки.
А як дурний,- тому біда лиха,
Лопату і мітлу йому у руки.
Та щось у нас пішло не по-людсьќи́́,
Останній бовдур і хамло жирує.
А простачок живе на копійки,
Долонями кувалду полірує.
В той час, як безголовий "бультер'єр"
Ланцюг блискучий вішає на шію,
Вчорашній винахідник, інженер
В смердючих копирсається помиях.
У цьому й є природа простоти -
Дозволити себе у "чуні взути".
Натомість, безсоромний "багатир"
Здоровий глузд зумів перевернути.
Як жити нашим донькам і синам?
Чи й їм дадуть у руки по лопаті
"Проффесор" з заплямованим ім'ям
І "фахівці" з "колами" в атестаті?
28 вересня 2008 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94891
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.09.2008
автор: Ігор Рубцов