******

Невпіймані  сутінки  
втрачають  своїх  сновид,  
В  кварталах  мовчанки  
тривалої;  
Долонями  теплими
 змивають  дрімоту,    
Щоб  над  ранок  позгасали  всіяні
 страхи.  
В  кожній  шпарині  страху  -
 затяжна  зима,  
Габаритом  в  шість  міст,  
що  ось-ось  і  розростеться;  
Викрутить  тепло  із  кишень,  
Якщо  не  виплутаєшся  з  її  тенет
 і  не  засієш  літо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2022
автор: Олеся Шевчук