Мені лиш тиші і дивитись в небо,
І знати, що літають там птахи,
Мені багато від життя не треба,
Щоби зростали в мирі дітлахи…
Мені лиш цвіт, що випурхнув весною
У спілих ягодах побачить восени,
І пригостити стравою смачною
Гостей своїх, що прийдуть в мирні дні…
Мені б не знати про війну й не чути,
І не везти малечу в далечінь,
Мені б компенсувати весь цей смуток
Великим щастям в переможні дні…
Мені і нам хотілося б так мало,
На нашій рідній Матінці Землі -
Щоби над нами сонце мирне встало
І дітки в мирі спали уночі…
22.05.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2022
автор: Галя Костенко