Ми може мамо вмерли, а бог десь мав нас діти,
Бо ми ж святі, не в пеклі ж нам горіти?
Ось подивись навкруг, я твердо знаю,
Що нас відправили до раю..
Бо після бомб, смертей, снарядів і пожеж,
Господь нам допоміг, ми вижили, авжеж .
Стара Європа, обняла, як добра Мати,
Притулок надала та і готова всіх нагодувати.
А той, хто наш народ вбиває, нище та калічить,
Краде, грабує і трофеї лічить.
Нехай він зникне з світу, злий рашист,
Зухвалий та цинічний путінофашист.
© В.Небайдужий. 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2022
автор: Небайдужий