Вода і вітер. Сіре шмаття хмар
Рвуть вихори у бунтівному небі.
Голосить осінь, гола, боса, змерзла,
Ступає зимно в небуття без чар.
Не оглядайся, не спиняйся, йди.
Забудь про втрати золоті й багряні -
Забрали їх пташині каравани.
Не обривай неспішної ходи.
Безбарвні тіні давнього мовчать.
Там видноколи палить сонця пломінь,
Услід пітьма. І враз зелений промінь
Надію шле зневіреним очам.
[i]Зелений промінь — рідкісне оптичне явище, спалах зеленого світла в момент зникнення диска сонця за горизонтом чи появи його з-за горизонту (Вікі). Хто побачить зелений промінь, отримає здатність розуміти людські серця.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2022
автор: Зоя Бідило