як Ваю, свистів, лагідно
висвердлюючи отвори
у бусинках з циркону
А в майстерні частіше
пахло петрикором
Тут все під тиском порожнечі
ніщо не прикриває тебе, я
збережена, молоденька зірочка
ніщо накриває, видніється у проголені
серед прорідженого купола стелі
градом без грози, забий, не той формат
побут частіше чистішає,
як з'явилася Кішечка
До добра, довше проживу
Сидить, лежить, судить, лиже
і слово одне до одного саме лягає
Крадене каміння, переогранування
Ніхто не знайде оригінали, викупай!
Я куплю Кішечці найкращого корму
Не-не маринуй, насправді ті циркони
були дорожчими за рубіни видані
Здається, Я чимсь не тим займаюся? -
Мя-у! Розумному достатньо і німої
Що? Читаю з лиця - "безпомічна"
Виставляє язика - "задоволена"
І насправді "пофігу", однакові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2022
автор: Enol