Знов шелестить між листям вітер,
Знову болить немає ліків,
Знов розійшлись і не збулося,
Невже все лиш сном тільки здалося.
Ніч відпустила далекі зорі,
Як же багато таких історій,
Сумно бринять у серці струни,
Йому так важко тепер заснути.
Там у її сні блукав,
Ковдрою теплою вкривав.
Хоч мить повернути назад,
Заспівати їй ще сотню балад,
Показати де сходить зоря,
Заблукати у її очах.
Ніч відпустила вже зорі.
Це одна з тих сумних історій.
Ніч допоможи мені,
Покажи як вона спить уві сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2022
автор: Mezu Svitlana