Не носи мені більше дарунків,
І квіток не даруй — перестань,
Не проси про увагу й цілунки,
Ти вже їдеш — тож їдь, і нехай!
Не питай що в душі і назовні,
Не дивись соцмережі уже,
Нащо глянув на Місяць у Повню?
Тепер Бог хай Тебе вбереже..
Ти був грубий подекуди, — нащо?
Я просила про ніжність — дарма?
Ти казав, що без мене пропащий..
Та в душі моїй зараз зима!
Ну бувало, що лагідний був..
Одержимий, казав, не інакше..
Хай заглушить всіх пристрастей шум
Те, що було.. не буде — нізащо!
Ти вже їдеш — то їдь, прощавай!
Я на згадку собі** залишила..
Яд-емоцій пекельний безкрай,
Ну й "The Devil"* Аркана надсилу..
**Тобі
*15-ий Аркан
[i]Можливість коментувань та оцінок заблокована[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2022
автор: Софія Пасічник