Святилась ніч під зоряним крилом,
Дрімали трави, росами сповиті,
Усе навколо пахло і цвіло,
Одягнене в травневу білу свиту.
Молився місяць небу і землі,
Розливши світло на квітучі вишні,
Красу цю стерегти йому звелів,
Мабуть, не просто хтось, а сам Всевищній.
І хоча ранок спить у небесах,
Та скоро вже опуститься на землю,
Скупає йому ніженьки роса,
Й засяють сріблом ріки і озера.
30.04.2022.
Ганна Верес (Демиденко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2022
автор: Ганна Верес