💙💛
Чому ж вам, дурні, дома не сиділось?
Чи не лежалось на печі? Є ж піч.
Погано спалось, мріялось чи їлось?
Хто ж до сусіда йде як суне ніч?
БАБАЇ ходять по начах в сусідів!
А ми ж сусіди! Ви прийшли вночі!
Логічно, правда? Прийшли б по обіді,
мабуть не стріли б смертних палачів.
Що затверда для вас така наука?
Та раджу вам засвоїти її...
Як захотілось взяти зброю в руки -
ви б запитали, хто їй за своїх.
Чи ж у дитинстві мама не навчала:
"Не знаєш броду, то не йди у брід".
Але, що мама, в ящик показали -
рублями платить бункерівський дід.
Воно й поперло, леніна в кишеню
замість цукерки кинула рідня.
Та прикрість вийшла, став комусь мішенню,
у мріях взявши Києв за "два дня"...
Чому ж вам, дурні, дома не сиділось?
Квиток взяли лише в один кінець.
Вас ще багато там таких? Чи всілись?
Бо ж світу ой увірветься терпець!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2022
автор: Людмила Мартиненко