На світанку мати, вийшла полювати,
На тих клятих орків, з граблями в руках…
За свою родину, за доньку і сина,
Загребу у землю, ваш ганебний шлях…
Щоб ніколи знову, ви не зазіхали,
На чужії землі і людське життя,
Щоб святу молитву, слізно промовляли,
І благали в Бога, тільки каяття!!!
Бо всім вашим дійствам, вік нема прощення,
І ,,Ніколи Знову‘‘ - вчіть як Отче Наш!
А могили ваші, зійдуть осокою….
Ось такий останній, ваш побєдний марш!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2022
автор: TigraAgara