Святій Трійці
із Святою Богородицею
надчуйно присвячується
У четвер під анапест
випав з Неба
перший текст... (якась — книга моя,
С. Ковалевич знає)
Сині очі!
Благослови, Отче, —
Щире серце!
Блискавки духу так хоче.
Що Ти знаєш, Отче?
О що Ти знаєш!
Що ж, Ти — Великий!
Що ж! я відчайний —
Зранку на Тебе —
Небом факаю!!!
Син Божий в серці!
Причастя!
Причастя —
й
Очі в Отці потопають!!
Всі діти світу —
чи оце знають?
Милосердіє! —
я не шприци —
я навіть поглядом їх не штовхаю...
Місць в Тобі много —
Христос це зробив
рай є — за драйвом
хто не в слові оцім
поза словом конають
А, хай їм!
А, хай! бо я
практик...
Сини світу? Прадактиль.
Сини Отчі?!
Де їхні очі??
Бог бо словом
цей світ ізціляє
Бог — син — й світ ,
й що у слові? Взнали
мабуть ви?
тут з кожної літери
має, не називаючись,
прийти і бути...
Бачите? —
нічого як слід не взнають...
А, хай їм!
Покинуть би всіх,
та Бог нашим словом вертає...
Борозенку через
серце й одземки
ну слухай , Шевчук — дуб!
прямостояча
в капілярах
інформація
ну кричать прямо: «я тебе найду!»
поморозенки
якісь
витають
Отче,
де їхні очі??
світ провертають?
Небом в Тобі
ув ударах факаю!!!
Бог-Слово зробив се...
А!
так!
в Сині — з безсмертя не випадають!!
15.05.2022, з причастям,
Київ —
третій вибір Богородиці,
прямо Божа удача...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович